
Як я купив героїн і став зарабляць більш за маўклява родыцаў
Окей, слухай, бро, я ўсё скажу, як было. Ведаеш, я з самага пачатку быў аднім з той маладзі, што бягае па ўлаўленых закладках. І не толькі ўляўленых, я таксама батав, каб атрымаць свой дыплом. Вядома, ён мне прысабачыў галаву, але гэта і натхняла мяне на большае.
Аднаго разу, узе пасля боты, я пазнаёў мужыка з глыткамі. Ён расказаў мне пра героін - нарэшце што-небудзь новае, не проста люся LSD. А я так люблю паціснуць нервішкі своія! Што ж, я прыняў рашэнне спрабаваць гэта навіну. І што я скажу? Я змяняў сваё жыццё да непазнавання.
Для пачатку, я атрымаў героін праз сваіх знаёмых, што барыжаць наракатыкамі. Я павінен быў быць ўважлівым і абяры памер, які адпавядае маім патрабаванням. Я хацеў пераканацца, што ён ня будзе занадта слабым, але і не занадта моцным. Зрэшты, я ж не хацеў быць хуткім. І я знаў, што вымушаны будзе кампанаваць мой новы бізнес із маімі акадэмічнымі заняткамі.
Калі ўжо ўсё было гатова, я прыняў рашэнне рофліць на маіх бандероўках. Чамусьці гэта малае задавальненне для мяне - бачыць іх у захаванай турме і смяяцца над сваімі секрэтамі. І ў цяперашні час, пры гэтым тле, я стаў зарабляць гарэй за сваіх старцаў.
Тое, што самае важнае, - гэта не кіла грошай, якія я заробляў, але тыя ўражанні, якія я атрымліваў ад сваёй новай "кар'еры". І хацелася мне перадаць гэта нешта прыгожае сваім усяму наступнаму палету. |
Так што, я пачаў мерчаваць героін. Калі мае дзяўчына пачала звяртаць увагу на мае змены - біцьку, што адбылося прыемна! Я пачаў хадзіць лепшая вобраз нашага горада, з фірмавым хутаркам і класнай шмоткай. І, можа, я трохі задаўжыў з адзеннем, купіўшы вялізную колькасць брэндавых рэчаў і розных "байцоў". Аднак я адчуваў сябе ўзлётным птушкай.
І вось я пераканаўся ў тым, што жыццё - гэта больш за наркатыкі і грошы. Жыццё - гэта пра шчасце і задавальненне. І, сапраўды, гэта не магло быць лепш за ўсё маё новае лепшае здароўе!
Але, ведаеш, мне трэба было навучацца, як выкарыстоўваць гэты новы бізнес, каб зарабіць шмат грошай. Я ўзяў на сябе сацыяльную ролю "барыжара" і пачаў працаваць з людзьмі, якія мелі патрэбу ў маіх таварах. І, праўда, я пачуў сябе моцным і атрымаў магутнасць кантраляваць людзей. Але, просьціш, ты ніколі ня зразумееш гэтага, пакуль сам не перажывеш гэтыя моманты і не зробіш свае ўласныя рашэнні.
Так што яна рыскуе даведацца пра маю новую "кар'еру"? А ўсё ад таго, што я зрабіў, што мне трэба было папярэдне абзнаёміць яе з маім новым жыццём. Хаця бы за тое, што я хацеў быць адкрывым з ёю.
Так што, я ўсё таксама паласіўся атрымаць падтрымку ў адзін з маіх друзей, якія ўжо ведалі пра маю сітуацыю. Ігар, называлі яго "Ігар Дзядуля", меў усе дашынскія связі, якімі мне трэба было забяспечыць сябе.
У канцы канцоў, я прыняў рашэнне раскрыць усё ёй. І ёй знадобілася час, каб зразумець гэта. Але, ва ўжо цяпер яцька, я самавольна вырашыў сваю сітуацыю і зрабіў з усімі магчымымі сустраканнямі, а то і магчымымі сустраканнямі, каб стварыць сябе найлепшае жыццё.
На канец, гэта ўсё аб грошах. Хто імі кіруе - той кіруе жыццём. Але, ведаеш, я чую, што тут гэта толькі пачатак. І яцьке, я не збрашу мерыцца, пакуль ня збіруся ўзлётам!
Блядь, братаны! Разбираю свои закладки на сей день, и успел купить неплохой гаррик – решил, что время пришло для небольшого «релакса». Все как положено, нашел свой закатанный Harms и включил его на полную, чтобы настроиться на правильную волну.
Конечно, прикупил также недовар, но хуй с ним – всё равно выброшу после первого развода, когда подозрею, что это фейк. Моя жопа требует только настоящих психоделиков и настоящих ощущений. Сука, как же я соскучился по этому медленному, но безумно потрясающему ощущению, которое дарит мне героин. Я заправляю машинку и начинаю вмазываться по полной.
Дата |
Время |
Место |
Событие |
01.09.2022 |
15:30 |
Пляж |
Игра в волейбол |
Забываю про все проблемы и являюсь на пляж. Нахуй, мне всё равно, что вокруг меня происходит, я наслаждаюсь каждым моментом. Девчонки, покупающие себе соль – да, их было полно вокруг. Я тоже знаю, что это кайфовая штука, но для меня в данный момент героин – мой единственный компаньон. Он даёт мне то, что я ищу – полное спокойствие, отрыв от этой серой реальности.
«Сука, блядь, чтоб меня трахнули!» – кричу я, пока подаю мяч в воздух, играя в волейбол с девками. Им, конечно, сходит с рук этот пиздец, который происходит, но они же не понимают, что это мой выход. В их головах нет места для таких наркотических сумасшествий».
Мы играем, как будто это последняя наша игра, последняя в жизни. Играем, пока заболят все мышцы, пока весь мир стоит на месте. Я знаю, что эта вечеринка не может продолжаться бесконечно, и я наслаждаюсь каждым мгновением.
Но заебалась эта игра, братва. Хочу побыть наедине со своими мыслями, с этими невероятными ощущениями, которые меня поглощают. Решаю отойти от девушек и немного подремать, окунувшись в мой наркотический мир. Ведь только он позволяет мне чувствовать себя живым, враги пусть злую хуйню лакают».
Все становится в миг тихим и спокойным. Шум волн, крики детей, смех людей – всё сливается в единое целое. Я становлюсь наблюдателем этой картины, закрываю глаза и погружаюсь в свой мир.
И тут я вижу её – она идет ко мне по воде. Сонная, как красивый ангел, она приближается, улыбаясь мне. Я понимаю, что это просто иллюзия, порождение моего нашпигованного сознания, но мне похуй. Я поворачиваюсь к ней, улыбаюсь в ответ, и мы начинаем разговаривать о жизни, о любви, о смерти.
«Ты вмазанный?» – спрашивает она, зная, что я хочу услышать. «Да, милая, я вмазанный героином и отравляюсь этим кайфом. Но на самом деле, я просто ищу выход из своей рутины, из этого бесконечного ощущения пустоты, которое заполняет мою жизнь».
Она берет мою руку и говорит: «Ты не одинок, я тоже ищу что-то на этом пляже. Мы все ищем что-то, что сможет заполнить нашу пустоту, нашу боль. Может, это наша судьба встретиться здесь, в этот момент, наркоманы, погруженные в свой мир». Я смотрю на нее и понимаю – мы оба утонули в нашей зависимости, и можем лишь поддерживать друг друга.
И, братва, пусть эта сказка закончится, пусть я вернусь в свою реальность, свою темную комнату, свои горечи и радости – я всегда буду помнить этот миг на пляже, когда я смог найти что-то настоящее, что-то большее, чем наркотики и зависимость.